Правила прийому до закладу освіти: переглянути документ.
а
Поради батькам під час карантину у школі
Коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин.
- Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами. Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири.
- Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що дитина зараз сама вдома, ак мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми. Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: "Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину". У цьому випадку ви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама.
- Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще на підходити і не визирати на вулицю.
- Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою.
- Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куді ій телефонувати. Обов'язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу.
Як говорити з дітьми про епідемію: поради психолога
Наш світ сповнений тривогами – завжди щось трапляється, змінюється, і найголовніше у цьому вихорі подій залишатися спокійним, тверезо оцінювати ситуацію і не піддаватися паніці. Особливо це стосується дорослих, адже вони є своєрідним лакмусовим папірцем для дітей.
Якщо мама і тато посміхаються, не нервують і не переглядають новини з панічно виряченими очима, тоді й дитина почуває себе спокійно, захищено. Це не означає, що треба приховувати ситуацію від малечі, але пояснити їй окремі моменти і підтримати – важливий обов’язок рідних.
Насамперед, потрібно пам’ятати, що діти відчувають тривоги і страхи дорослих, тому не потрібно замовчувати складних тем та ігнорувати цікавість дитини.
Про що варто сказати дитині:
- «Боятися - це НОРМАЛЬНО. Страх - це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклуватися про своє здоров‘я й здоров‘я інших людей».
- «Якщо тобі страшно, ГОВОРИ мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся».
- «Страх зменшується, коли ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ, щоб захистити здоров’я: дотримуватися карантину, на вулиці й у закритих приміщеннях надягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають.
- «Всі епідемії ЗАКІНЧУЮТЬСЯ і все стає як раніше».
Рекомендації для батьків:
- Обмежте перегляд новин вдома. Не варто перевантажувати дитину інформацією. Нехай вдома вона відчуває себе у безпеці й захищеною.
- Не обговорюйте поряд з дітьми найгірші сценарії. Діти нічого не можуть зробити, а переживати будуть не менше.
- Якщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії - заспокойте її, поясніть, які дії робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецю, ПОГРАЙТЕСЯ з нею. Здобудьте перемогу над всіма вірусами.
- Якщо дитина хвилюється за здоров‘я бабусі чи дідуся, нехай поговорить з ними по скайпу, а вони її заспокоять, що РОБЛЯТЬ все, щоб захистити себе.
- Створіть щоденні сімейні РИТУАЛИ, які будуть підтримувати ПОЗИТИВНИЙ настрій у родині: чаювання, ігри, перегляд фільму всією родиною тощо.
ПОРАДИ ДИТЯЧИХ ПСИХОЛОГІВ ДОРОСЛИМ
У ЗВ’ЯЗКУ З ПАНДЕМІЧНОЮ СИТУАЦІЄЮ
Коронавірусне захворювання 2019 року (COVID-19), обговорення його швидкого поширення та наслідків спричинило інформаційне перенасичення в суспільстві.
Дорослі відчувають тривогу, дискомфорт, страх за себе, своїх дітей. Цілком природньо та зрозуміло, що і діти можуть опинитися у стані занепокоєння, смутку, стресу. Дітям може бути важко усвідомити те, що вони бачать в Інтернеті або по телевізору, чують від інших людей. Тому відкрите обговорення з дітьми та підтримка з вашого допоможуть їм зрозуміти ситуацію, зробити правильні висновки та дії.
Говоріть з дитиною, слухайте та відверто відповідайте на запитання. Почніть із того, щоб запропонувати поговорити про цю проблему. Дізнайтеся, що саме діти вже знають, і дозвольте їм визначити напрямок розмови. Переконайтеся, що ви перебуваєте в безпечному середовищі, і дозвольте дитині говорити без обмежень. Допомогти почати розмову можуть малювання, розповіді та інші види діяльності.
Якщо діти ще маленькі та не чули про спалах, можливо, вам не потрібно буде піднімати це питання – просто скористайтеся можливістю нагадати їм про корисні гігієнічні навички.
Найголовніше – не мінімізуйте і не уникайте їхніх побоювань. Визнавайте почуття дітей та запевніть їх, що за ці речі природно відчувати страх. Покажіть, що ви слухаєте, приділяючи всю свою увагу, і дайте їм усвідомити, що вони можуть поговорити з вами та своїми вчителями, коли захочуть.
Діти мають право на правдиву інформацію про те, що відбувається у світі, але дорослі також несуть відповідальність за те, щоб захистити їх від стресу. Використовуйте мову, відповідно до віку, спостерігайте за реакцією та будьте чутливі до рівня їхньої тривоги.
Запевніть, що все буде добре. Коли ми бачимо безліч хвилюючих сюжетів на телебаченні чи в Інтернеті, іноді може здаватися, що криза нас оточила. Діти можуть не розрізняти зображення на екрані та особисту реальність навколо себе; вірити, що їм загрожує небезпека. Але ви можете допомогти дітям впоратися зі стресом, створивши для них можливість пограти і відпочити, коли є така нагода. Дотримуйтесь регулярних процедур і розкладу у нових умовах, наскільки це можливо, особливо перед сном.
Поясніть, як захистити себе та своїх друзів. Один з найкращих способів уберегти дітей від коронавірусу та інших захворювань – це просто заохочувати їх регулярно мити руки. Ви також можете показати дітям, як прикривати обличчя під час кашлю чи чхання згином ліктя; акцентувати увагу на тому, що краще не перебувати надто близько до людей, у яких є симптоми, і попросити негайно повідомити, якщо з`явилися лихоманка, кашель або ускладнене дихання.
Дбайте про себе. Ви зможете краще допомогти своїм дітям, якщо будете піклуватися про себе. Діти бачать, як дорослі реагують на новини, тому для них важливо розуміти, що ви спокійні та не панікуєте. Якщо ви відчуваєте занепокоєння або засмучені, знайдіть час для себе і зверніться (у ситуації, що склалася, дистанційно) до інших родин, друзів та людей у вашій громаді, яким ви довіряєте. Приділіть трохи часу заняттям, які допоможуть розслабитися, покращити настрій, самопочуття, відновити сили.
Обережно закінчуйте розмову. Важливо знати, що ви не залишаєте дітей у біді. Коли ваша розмова завершується, спробуйте оцінити рівень їх тривожності: мову тіла, тон голосу, дихання тощо.
Нагадайте своїм дітям, що можна у будь-який час говорити з вами на будь-які теми; що ви піклуєтесь про них, слухаєте їх і що вони можуть звернутися до вас, коли відчують потребу та стурбованість.
а